дисоціація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дисоціація — Syn: дисоціяція … Словарь синонимов металлургических терминов
дисоціяція — Syn: дисоціація … Словарь синонимов металлургических терминов
дисоціювати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
дисоціація мінералів — диссоциация минералов dissociation of minerals Dissoziation der Mineralen – розкладання мінералів на основи й ангідриди під впливом зміни т ри і тиску (термічна дисоціація), світлових хвиль певної довжини (фотохімічна дисоціація) і при… … Гірничий енциклопедичний словник
дисоціативний — а, е. Стос. до дисоціації. Дисоціативна рівновага … Український тлумачний словник
дисоційований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до дисоціювати. 2) Розділений на складові частини, компоненти … Український тлумачний словник
дисоційованість — ності, ж. Властивість за знач. дисоційований … Український тлумачний словник
дисоціювання — я, с. Дія за знач. дисоціювати … Український тлумачний словник
дисоціація — диссоциация dissociation Dissoziation – розклад молекул на простіші молекули, атоми, атомні групи або йони … Гірничий енциклопедичний словник